Аннотация

Витилиго является распространенным аутоиммунным дерматозом, поражающим 0,5-2% населения. С ростом популярности процедур фотоомоложения BBL и интенсивного импульсного света (IPL), лечения пигментных и сосудистых поражений, клиницисты все чаще сталкиваются с необходимостью оценки рисков применения данной технологии у пациентов с витилиго или склонностью к нему. В статье представлен систематический обзор современных данных о двойной роли IPL при витилиго: терапевтический потенциал специализированной УФB-IPL фототерапии и риски индукции новых очагов депигментации при стандартных косметологических процедурах через феномен Кебнера.

Ключевые слова: витилиго, IPL-терапия, фотоомоложение, феномен Кебнера, УФB-фототерапия, лейкодерма

Вступление

Витилиго является приобретенным депигментирующим заболеванием кожи, характеризующимся прогрессирующей потерей меланоцитов из эпидермиса и эпидермальных придатков, что клинически проявляется четко ограниченными молочно-белыми пятнами [1, 2]. Заболевание оказывает значительное психосоциальное влияние на пациентов, приводя к снижению качества жизни, социальной стигматизации и психологическому дистрессу [3].

Согласно современным представлениям, патогенез несегментарного витилиго связан с комплексным взаимодействием генетических и иммунологических факторов, приводящих к аутоиммунной атаке на меланоциты. Ключевую роль в эффекторной стадии играют цитотоксические CD8+ Т-клетки, специфические к меланоцитарным антигенам, и продукция интерферона-γ (IFN-γ) [4, 5].

В последнее десятилетие технология BBL (широкополосный свет) и интенсивного импульсного света (Intense Pulsed Light, IPL) получила широкое распространение в дерматологии и косметологии для лечения различных состояний: фотоповреждение кожи, пигментных нарушений, сосудистых поражений, розацеа и удаление нежелательных волос [6]. Однако применение IPL у пациентов с витилиго требует особого внимания в связи с риском индукции новых очагов депигментации через феномен Кебнера.

Патофизиология витилиго: современные концепции

Аутоиммунные механизмы

Витилиго классифицируется как полигенное мультифакториальное заболевание с неполной пенетрантностью, генетической гетерогенностью и множественными локусами восприимчивости [7]. Геном-широкие ассоциативные исследования (GWAS) идентифицировали более 50 локусов, ассоциированных с риском развития витилиго, большинство из которых связано с генами иммунной системы [8].

Патогенез заболевания инициируется ранними факторами, включающими активацию врожденного иммунитета, активацию инфламасом, окислительный стресс и повышенную восприимчивость меланоцитов к апоптозу [9]. Автореактивные CD8+ Т-клетки мигрируют в эпидермис, где они взаимодействуют с меланоцитами и способствуют прогрессированию заболевания через локальную продукцию IFN-γ. IFN-γ-индуцированные хемокины (CXCL9 и CXCL10) секретируются окружающими кератиноцитами, что способствует дальнейшей рекрутации Т-клеток в кожу через механизм положительной обратной связи [10, 11].

Окислительный стресс и дисфункция меланоцитов

Наряду с аутоиммунными механизмами важную роль в патогенезе витилиго играет повышенный окислительный стресс в коже и внутренние дефекты меланоцитов. Эти факторы способствуют аберантному стресс-ответу, образованию неоантигенов и повышенной восприимчивости меланоцитов к иммунной атаке [12].

Феномен Кебнера при витилиго

Феномен Кебнера (изоморфная реакция) определяется как появление новых поражений кожи на участках физической травмы у пациентов с определенными дерматозами [13]. При витилиго феномен Кебнера может быть индуцирован разными видами повреждения кожи:

• Физическая травма и механическое повреждение
• Термические и химические ожоги
• Хирургические вмешательства
• Инъекции, пирсинг, татуировка
• Аллергические реакции
• Терапевтические процедуры, включая лазерные и IPL процедуры[ 14]

Пациенты с витилиго, имеющие в анамнезе феномен Кебнера, характеризуются более высоким процентом поражения поверхности тела (BSA), более ранним возрастом начала заболевания и повышенным риском дальнейшей депигментации, несмотря на лечение [15]. Систематический обзор продемонстрировал доказательства связи феномена Кебнера с активным витилиго [16].

IPL-технологія: принципи та застосування

Фізичні основи IPL

IPL-пристрої використовують високоінтенсивні імпульсні джерела світла, що генерують поліхроматичне випромінювання широкого спектру з довжинами хвиль від 400 до 1400 нм [17]. На відміну від лазерів, IPL застосовує набір смуго-пропускаючих фільтрів для селективного таргетування різних хромофорів у шкірі: меланін, оксигемоглобін, вода.

Терапевтичний ефект досягається за рахунок принципу селективного фототермолізу: енергія світла вибірково поглинається цільовим хромофором, перетворюється на тепло і викликає контрольоване пошкодження цільових структур при мінімальному впливі на навколишні тканини [18].

Молекулярні механізми світлотерапії та їх значення для пацієнтів з вітиліго

Дослідження молекулярних механізмів BBL-терапії (Chang et al., 2013) виявило активацію генів імунної відповіді, зокрема тих, що пов'язані з Т-клітинною активацією. У здорових осіб така імунна модуляція може відігравати позитивну роль у підтримці імунного нагляду шкіри та протипухлинного імунітету. Однак, враховуючи, що патогенез вітиліго опосередкований саме CD8+ Т-клітинами, що таргетують меланоціти, та що виявлені молекулярні шляхи (зокрема, NF-κB) залучені до механізмів феномену Кебнера, необхідна особлива обережність при застосуванні інтенсивної світлотерапії у пацієнтів з вітиліго.

На сьогодні відсутні прямі дослідження впливу BBL або IPL на молекулярному рівні у пацієнтів з вітиліго чи схильністю до нього. Важливо зазначити, що BBL і IPL, хоча й є спорідненими технологіями, мають відмінності у точності дозування енергії: BBL характеризується більш контрольованим та прогнозованим впливом, тоді як у IPL дозування енергії є менш точним, що ускладнює прогнозування впливу та можливих наслідків для пацієнтів з вітиліго або схильністю до нього.

До отримання результатів спеціалізованих досліджень доцільно дотримуватися принципу обережності, особливо враховуючи, що активація тих самих імунних шляхів, які можуть бути корисними для загального імунного гомеостазу шкіри, теоретично можуть посилювати аутоімунну відповідь при вітиліго.

Перед прийняттям рішення про проведення IPL-процедур лікарю та пацієнту необхідно ретельно зважити очікувані позитивні результати фотоомолодження з імовірними ризиками загострення та прогресування вітиліго. Така оцінка співвідношення користь/ризик має враховувати індивідуальні фактори пацієнта, включаючи активність захворювання, тривалість стабільності, наявність феномену Кебнера в анамнезі, а також психосоціальне значення косметичних покращень для якості життя пацієнта.

Показання для IPL-терапії

Сучасні IPL-системи застосовуються для лікування широкого спектру дерматологічних станів:

• Фотопошкодження шкіри (фотостаріння)
• Доброякісні пігментні ураження (лентиго, ефеліди)
• Судинні ураження (телеангіектазії, розацеа)
• Видалення небажаного волосся
• Акне [19]

Подвійна роль IPL при вітиліго

1. Терапевтичне застосування: УФB-IPL фототерапія

Спеціалізовані IPL-пристрої з вузькосмуговим УФB-випромінюванням (пік емісії 311 нм) представляють терапевтичний інтерес для лікування вітиліго, забезпечуючи селективний вплив на уражені ділянки зі збереженням навколишньої здорової шкіри.

Клінічна ефективність

Ключове ретроспективне дослідження Hartmann et al. (2014) оцінило ефективність та безпеку цільової УФB-IPL фототерапії у 22 пацієнтів з генералізованим вітиліго [20]. Пацієнти були розділені на дві групи:

• Група А (n=13): щотижневі сеанси
• Група Б (n=9): сеанси кожні два тижні

Результати:

• Через 6 місяців репігментацію демонстрували 12/13 пацієнтів (92,3%) у групі А і тільки 3/9 (33,3%) у групі Б
• Через 12 місяців у групі А середня репігментація становила 70±27% на обличчі та 60±29% на тулубі
• Помірна або хороша репігментація спостерігалася у 78% пацієнтів групи А в області ліктьової частини передпліч та гомілок
• Побічні ефекти були мінімальними

Дослідження підтвердило, що УФB-IPL фототерапія ефективна і добре переноситься при несегментарному вітиліго, при цьому щотижнева частота лікування є кращою за режим кожні два тижні.

Порівняльне пілотне дослідження Hartmann et al. (2014) продемонструвало порівнянну ефективність щотижневої УФB-IPL фототерапії та дворазового щоденного застосування мазі такролімусу 0,1% за показниками середнього часу до початкової репігментації та середнього відсотка репігментації [21].

2. Ризики індукції вітиліго стандартними IPL-процедурами

У той час як спеціалізована УФB-IPL терапія показує терапевтичний потенціал, стандартні косметологічні IPL-процедури (фотоомолодження, видалення волосся, лікування судинних уражень) несуть ризик індукції нових вогнищ депігментації у пацієнтів з вітиліго або схильністю до нього.

Епідеміологія лазер/IPL-індукованого вітиліго

Міжнародне крос-секційне дослідження Post et al. (2023) серед 15 експертів з вітиліго з 11 країн проаналізувало випадки лазер/IPL-індукованої лейкодерми або вітиліго [22].

Ключові дані:

• З 11 300 пацієнтів з вітиліго у 30 (0,27%) розвинулася лазер/IPL-індукована лейкодерма або вітиліго
• 12 пацієнтів (40%) мали вітиліго в медичному анамнезі
• З них у 7 пацієнтів (58%) вітиліго було стабільним (>12 місяців) до процедури
• Побічні ефекти (утворення пухирів, кірок, ерозій) спостерігалися у 56,7% випадків
• Найчастіше повідомлялося про процедури видалення волосся з локалізацією на обличчі та нижніх кінцівках

Важливо: Більшість випадків (60%) сталася у пацієнтів без вітиліго в анамнезі, що вказує на можливість індукції захворювання у генетично схильних осіб.

Клінічні випадки

У літературі описані випадки розвитку вітиліго після IPL-процедур. Park et al. (2010) представили випадок 41-річної жінки без попереднього особистого або сімейного анамнезу вітиліго, у якої після другого сеансу IPL-терапії лентиго і дисхромій розвинулися множинні округлі гіпопігментовані плями в області чола та обох пахвових западин [23]. На основі біопсії та дослідження лампою Вуда був встановлений діагноз вітиліго.

Консенсус експертів: рекомендації щодо безпеки

У 2023 році було опубліковане перше дослідження e-Delphi щодо досягнення консенсусу відносно безпечного застосування лазерних та IPL-технологій у пацієнтів з вітиліго [24]. Міжнародна панель з 17 експертів з вітиліго з 12 країн досягла консенсусу по 32 з 51 пункту (62,8%).

Основні рекомендації консенсусу:

1. Загальні принципи:

• Кожне лазерне/IPL-лікування, навіть в ідеальних умовах, представляє ризик індукції вітиліго у схильних пацієнтів
• Цей ризик має обговорюватися з пацієнтом до процедури
• Пацієнтам з вітиліго слід утримуватися від лазерного/IPL-лікування, за винятком випадків стабільності захворювання >1 року при відсутності ознак активності

2. Передпроцедурна оцінка:

• Обов'язкове обстеження лампою Вуда перед лазерним/IPL-лікуванням для своєчасного виявлення можливих вогнищ вітиліго та прогресування
• Оцінка стабільності вітиліго (43% експертів) та ознак активності (50% експертів) як основа для рекомендацій

3. Ознаки активного вітиліго (протипоказання):

• Феномен Кебнера (57,1%)
• Конфеті-подібні вогнища депігментації (57,1%)
• Гіпохромні межі вогнищ (50%)
• Недавній (<12 місяців) анамнез феномену Кебнера

4. Мінімізація ризиків:

• Врахування агресивності лазерного/IPL-впливу (ризик епідермального пошкодження)
• Оцінка індивідуальних факторів ризику пацієнта
• Тестові ділянки перед обширним лікуванням у схильних пацієнтів
• Обережність при виборі налаштувань для запобігання ускладнень (виразки/ерозії, пухирі, кірки)

5. Лікування індукованого вітиліго:

• Лазер/IPL-індуковане вітиліго слід лікувати аналогічно звичайному вітиліго:
  • Топічні кортикостероїди (нефаціальні ділянки)
  • Топічні інгібітори кальциневрину (обличчя)
  • Вузькосмугова УФB-терапія (обширна депігментація)
• При розвитку ускладнень (утворення пухирів, кірок, виразкування, ерозій) профілактичне лікування має бути розпочате протягом 1 тижня після процедури

Механізми лазер/IPL-індукованого вітиліго

Точні механізми, за допомогою яких лазерні та IPL-процедури можуть індукувати вітиліго, до кінця не вивчені, але передбачається участь кількох патофізіологічних шляхів:

1. Механічна травма та феномен Кебнера Будь-яке пошкодження шкіри, що проникає через епідерміс у дерму, може служити тригером феномену Кебнера у схильних пацієнтів [25].

2. Термічне пошкодження IPL-індуковане локальне нагрівання може викликати стрес або пошкодження меланоцитів, призводячи до вивільнення меланоцитарних антигенів та активації аутоімунної відповіді.

3. Окислювальний стрес Фототерапевтичні процедури можуть індукувати окислювальний стрес навіть без видимого епідермального пошкодження, що може сприяти дисфункції та апоптозу меланоцитів [22].

4. Імунна активація Пошкодження тканин може активувати вроджений імунітет та запальні шляхи, потенційно ініціюючи або посилюючи аутоімунну атаку на меланоціти у генетично сприйнятливих осіб.

Сучасні методи лікування вітиліго

Фармакологічна терапія

Топічні препарати:

• Кортикостероїди: препарати першої лінії для локалізованого вітиліго
• Інгібітори кальциневрину (такролімус, пімекролімус): ефективні, особливо для обличчя
• Інгібітори JAK: руксолітиніб (Opzelura) схвалений FDA для відновлення пігментації у пацієнтів ≥12 років [26]

Системна терапія:

• Пероральні кортикостероїди (міні-пульс терапія) для стабілізації прогресуючого вітиліго
• JAK-інгібітори: тофацитиніб, барицитиніб показують багатообіцяючі результати, особливо в комбінації з фототерапією [27]

Фототерапія

Вузькосмугова УФB (311 нм):

• Стандарт лікування для розповсюдженого вітиліго
• Ефективність: косметично покращення (>75%) репігментація у 34,4% пацієнтів з ураженням обличчя [28]
• Кращі результати на обличчі, більш темних фототипах

Таргетна фототерапія:

• Ексимерний лазер (308 нм)
• УФB-IPL (311 нм)
• Переваги: селективний вплив, менша кумулятивна доза

Хірургічні методи

Для стабільного вітиліго (>12 місяців без прогресування):

• Трансплантація меланоцитів
• Мінітрансплантати
• Трансплантація суспензії клітин

Клінічний алгоритм: IPL-процедури у пацієнтів з вітиліго або ризиком вітиліго

Передпроцедурна оцінка

1. Збір анамнезу:

• Особистий або сімейний анамнез вітиліго
• Історія феномену Кебнера
• Супутні аутоімунні захворювання (особливо тиреопатії)
• Попередні епізоди депігментації після травм/процедур

2. Фізикальне обстеження:

• Обстеження лампою Вуда (обов'язково!)
• Оцінка фототипу шкіри
• Пошук субклінічних вогнищ депігментації
• Оцінка ознак активності вітиліго (якщо діагностовано)

3. Стратифікація ризику:

ВИСОКИЙ РИЗИК (протипоказання до IPL):

• Активне/прогресуюче вітиліго
• Вітиліго, стабільне <12 місяців
• Недавній феномен Кебнера (<12 місяців)
• Конфеті-подібні вогнища
• Гіпохромні межі вогнищ

СЕРЕДНІЙ РИЗИК (відносне протипоказання, потрібна особлива обережність):

• Стабільне вітиліго >12 місяців без ознак активності
• Сімейний анамнез вітиліго без особистого анамнезу
• Множинні аутоімунні захворювання

НИЗЬКИЙ РИЗИК (стандартна процедура з інформованою згодою):

• Відсутність особистого та сімейного анамнезу вітиліго
• Відсутність аутоімунних захворювань
• Негативне обстеження лампою Вуда

Процедурні рекомендації

При середньому ризику (якщо прийняте рішення про проведення процедури):

1. Детальна інформована згода з обговоренням ризиків
2. Обов'язкові тестові ділянки
3. Консервативні параметри (низька щільність енергії)
4. Збільшені інтервали охолодження
5. Уникнення агресивних параметрів, здатних викликати епідермальне пошкодження
6. Фотодокументація до та після процедури
7. Ретельний моніторинг у міжпроцедурний період

Постпроцедурне ведення

1. Негайна оцінка:

• Ступінь еритеми
• Наявність набряку
• Утворення пухирів, кірок, ерозій (потребує агресивної профілактики індукованого вітиліго)

2. При розвитку ускладнень: Розпочати профілактичну терапію протягом 1 тижня:

• Топічні кортикостероїди високої потенції (нефаціальні ділянки)
• Топічні інгібітори кальциневрину (обличчя)
• Системні кортикостероїди при обширному пошкодженні

3. Довгострокове спостереження:

• Огляд лампою Вуда через 2-4 тижні
• Спостереження протягом 3-6 місяців на предмет відстроченої депігментації
• При появі нових вогнищ - негайне початок терапії вітиліго

Медико-правові аспекти

Інформована згода

Інформована згода має включати:

1. Пояснення можливості індукції вітиліго, навіть при відсутності вітиліго в анамнезі
2. Обговорення феномену Кебнера
3. Ризик перманентної депігментації
4. Альтернативні методи лікування
5. Обмеження передбачуваності результату
6. Необхідність довгострокового спостереження

Документація

Обов'язкова документація:

• Детальний анамнез (включаючи сімейний)
• Результати обстеження лампою Вуда
• Фотодокументація
• Підписана інформована згода з конкретною згадкою про ризик вітиліго
• Процедурні параметри
• Негайна постпроцедурна оцінка

Висновок

IPL-технологія займає важливе місце в сучасній дерматології та естетичній медицині, однак її застосування у пацієнтів з вітиліго або схильністю до нього вимагає зваженого підходу та ретельної оцінки ризиків.

Спеціалізована УФB-IPL фототерапія демонструє терапевтичний потенціал для лікування вітиліго з прийнятним профілем безпеки при правильному застосуванні. Однак стандартні косметологічні IPL-процедури несуть ризик індукції нових вогнищ депігментації через феномен Кебнера.

Консенсус міжнародних експертів 2023 року забезпечує основу для клінічного прийняття рішень, підкреслюючи необхідність:

• Ретельної передпроцедурної оцінки
• Обстеження лампою Вуда
• Уникнення процедур при активному або нестабільному вітиліго
• Використання тестових ділянок
• Консервативних налаштувань
• Детальної інформованої згоди

Подальші проспективні дослідження необхідні для уточнення факторів ризику, оптимізації протоколів мінімізації ризиків та розробки стандартизованих алгоритмів ведення пацієнтів. Розуміння патофізіологічних механізмів вітиліго, включаючи роль JAK-STAT сигнального шляху, відкриває перспективи для розробки нових таргетних терапій.

Клініцистам слід підтримувати високий рівень настороженості щодо можливості індукції вітиліго при будь-яких процедурах, здатних викликати травму шкіри, та дотримуватися принципу "primum non nocere" при роботі з пацієнтами з груп ризику.

Подяки

Автори висловлюють подяку міжнародній спільноті експертів з вітиліго за внесок у розробку консенсусних рекомендацій щодо безпечного застосування лазерних та IPL-технологій.

Для кореспонденції: AvantMed Київ, Україна
Email: Контактна форма 
Веб-сайт: https://avantmed.com.ua

Практичні рекомендації (Take-Home Messages)

✓ Передпроцедурне обстеження лампою Вуда обов'язкове для всіх пацієнтів перед IPL-процедурами

✓ IPL-процедури протипоказані при активному або нестабільному (<12 місяців) вітиліго

✓ Ризик індукції вітиліго становить ~0,27%, але може бути вищим у генетично схильних пацієнтів

✓ Епідермальне пошкодження (пухирі, кірки, ерозії) значно підвищує ризик вітиліго

✓ Тестові ділянки рекомендуються у пацієнтів з груп ризику перед обширним лікуванням

✓ Детальна інформована згода з обговоренням ризику вітиліго обов'язкова для всіх пацієнтів

✓ Спеціалізована УФB-IPL терапія може бути ефективна для лікування вітиліго під наглядом дерматолога

✓ При розвитку ускладнень профілактична терапія має починатися протягом 1 тижня

FAQ для лікарів

Чи можна проводити IPL-фотоомолодження пацієнтам зі стабільним вітиліго?

Згідно з консенсусом експертів 2023 року, IPL-процедури можна розглядати тільки при стабільності захворювання >12 місяців та відсутності ознак активності. Обов'язкові: детальна інформована згода, тестові ділянки, консервативні налаштування та ретельний моніторинг.

Як часто трапляється IPL-індуковане вітиліго?

Згідно з міжнародним дослідженням, частота становить приблизно 0,27% (30 випадків на 11 300 пацієнтів з вітиліго). Важливо, що 60% випадків сталося у пацієнтів без вітиліго в анамнезі.

Які найважливіші фактори ризику?

Ключові фактори ризику включають: активне або нестабільне вітиліго, недавній феномен Кебнера, конфеті-подібні вогнища, гіпохромні межі, агресивні налаштування процедури, що призводять до епідермального пошкодження.

Чи ефективна IPL-терапія для лікування вітиліго?

Спеціалізована УФB-IPL фототерапія (311 нм) показала ефективність у лікуванні вітиліго. При щотижневих сеансах протягом 12 місяців досягається репігментація 70±27% на обличчі. Однак це відрізняється від стандартного IPL-фотоомолодження.

Що робити при розвитку депігментації після IPL?

При появі ознак депігментації або епідермального пошкодження негайно розпочати профілактичну терапію (протягом 1 тижня): топічні кортикостероїди високої потенції (нефаціальні ділянки) або інгібітори кальциневрину (обличчя), при необхідності - системні кортикостероїди.

Чи потрібна консультація дерматолога перед IPL у пацієнтів з ризиком?

Так, консультація дерматолога та обстеження лампою Вуда рекомендовані для всіх пацієнтів з особистим або сімейним анамнезом вітиліго, аутоімунними захворюваннями або будь-якими ознаками депігментації.

Алгоритм прийняття рішення (блок-схема)

  Пацієнт бажає IPL-процедуру
             ↓
Збір анамнезу + обстеження лампою Вуда
             ↓
    ┌────────┴────────┐
    ↓                 ↓
Активне вітиліго   Стабільне >12 міс
    ↓                 ↓
ПРОТИПОКАЗАНО    Можна розглянути
                      ↓
              Тестова ділянка
                      ↓
              Консервативні налаштування
                      ↓
              Ретельний моніторинг

Корисні ресурси для лікарів

Міжнародні організації:

• European Society of Laser Dermatology (ESLD)
• Vitiligo European Task Force (VETF)
• American Academy of Dermatology (AAD)

Бази даних:

• PubMed/NCBI: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
• Cochrane Library: https://www.cochranelibrary.com

Рекомендовані огляди:

• Consensus on laser/IPL in vitiligo (JAAD, 2023)
• Vitiligo pathogenesis update (Trends Mol Med, 2024)
• JAK inhibitors in vitiligo (Front Immunol, 2021)

Клінічні кейси для обговорення

Кейс 1: Приховане вітиліго Пацієнтка 35 років звернулася для IPL-видалення волосся на обличчі. Анамнез без особливостей. При обстеженні лампою Вуда виявлені субклінічні вогнища депігментації в області щік. Рішення: Відмова від процедури, направлення до дерматолога.

Кейс 2: Стабільне вітиліго Пацієнт 42 роки з вітиліго, стабільним 18 місяців, бажає IPL для судинних зірочок. Відсутні ознаки активності. Рішення: Детальна інформована згода, тестова ділянка, низька флюенція, моніторинг кожні 2 тижні протягом 3 місяців.

Кейс 3: Сімейний анамнез Пацієнтка 28 років для IPL-фотоомолодження. Мати хвора на вітиліго. Обстеження лампою Вуда негативне. Рішення: Обговорення підвищеного ризику, тестова ділянка, обережні налаштування, довгострокове спостереження.

Стаття підготовлена на основі систематичного аналізу актуальної літератури з баз даних PubMed/NCBI, включаючи результати міжнародних консенсусних досліджень 2023-2024 років.

Материал предназначен для врачей-дерматологов, косметологов и специалистов эстетической медицины.

© AvantMed, 2025. Всі права захищені.

Список літератури

1. Speeckaert R, van Geel N. Vitiligo: An Update on Pathophysiology and Treatment Options. Am J Clin Dermatol. 2017;18(6):733-744.

2. Ahmed jan N, Masood S. Vitiligo. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023.

3. Ezzedine K, Eleftheriadou V, Whitton M, van Geel N. Vitiligo. Lancet. 2015;386(9988):74-84.

4. Mukhatayev Z, Dellacecca ER, Cosgrove C, et al. Vitiligo: advances in pathophysiology research and treatment development. Trends Mol Med. 2024;30(9):844-862.

5. Frisoli ML, Essien K, Harris JE. Vitiligo: Mechanisms of Pathogenesis and Treatment. Annu Rev Immunol. 2020;38:621-648.

6. Gade A, Vasile GF, Rubenstein R. Intense Pulsed Light (IPL) Therapy. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024.

7. Njoo MD, Westerhof W. Vitiligo. Pathogenesis and treatment. Am J Clin Dermatol. 2001;2(3):167-81.

8. Marchioro HZ, Silva de Castro CC. Update on the pathogenesis of vitiligo. An Bras Dermatol. 2022;97(4):478-490.

9. Abdel-Malek ZA, Jordan C, Ho T, et al. The enigma and challenges of vitiligo pathophysiology and treatment. Pigment Cell Melanoma Res. 2020;33(6):778-787.

10. Richmond JM, Bangari DS, Essien KI, et al. Keratinocyte-Derived Chemokines Orchestrate T-Cell Positioning in the Epidermis during Vitiligo and May Serve as Biomarkers of Disease. J Immunol. 2017;199(10):3635-3646.

11. Rashighi M, Harris JE. Vitiligo Pathogenesis and Emerging Treatments. Dermatol Clin. 2017;35(2):257-265.

12. Boissy RE, Dell'Anna ML, Picardo M. On the pathophysiology of vitiligo: possible treatment options. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2012;78(1):24-9.

13. Van Geel N, Speeckaert R, Taieb A, et al. Koebner's phenomenon in vitiligo: European position paper. Pigment Cell Melanoma Res. 2011;24(3):564-573.

14. Van Geel N, Speeckaert R, De Wolf J, et al. Clinical significance of Koebner phenomenon in vitiligo. Br J Dermatol. 2012;167(5):1017-1024.

15. Van Geel N, Grine L, De Wispelaere P, et al. Clinical significance of Koebner phenomenon in vitiligo. Br J Dermatol. 2012;167(5):1017-1024.

16. Van Geel N, Lommerts A, Speeckaert R, et al. Laser- and intense pulsed light (IPL)-induced vitiligo patches: a systematic review of the literature. J Am Acad Dermatol. 2020;83(5):e355-e357.

17. Babilas P, Schreml S, Szeimies RM, Landthaler M. Intense pulsed light (IPL): a review. Lasers Surg Med. 2010;42(2):93-104.

18. Anderson RR, Parrish JA. Selective photothermolysis: precise microsurgery by selective absorption of pulsed radiation. Science. 1983;220(4596):524-527.

19. Arminda A. Intense Pulsed Light (IPL) for the treatment of vascular and pigmented lesions. J Cosmet Dermatol. 2024;23 Suppl 1:1-6.

20. Hartmann A, Schmidt-Habel A, Löhberg L, et al. Treatment of vitiligo using targeted UVB-Intense Pulsed Light (IPL)- phototherapy: evaluation of variables affecting therapeutic success. Eur J Dermatol. 2014;24(5):551-9.

21. Hartmann A, Löhberg L, Keikavoussi P, Eichner S, Schuler G. Treatment of generalised vitiligo with tacrolimus 0.1% ointment vs. UVB intense pulsed light phototherapy: A pilot study. Acta Derm Venereol. 2014;94(5):527-530.

22. Post NF, Van Broekhoven NX, Lommerts A, et al. Expert opinion about laser and intense pulsed light (IPL)-induced leukoderma or vitiligo: a cross-sectional survey study. Arch Dermatol Res. 2023;315(8):2289-2294.

23. Park JY, Kim KH, Seo JK, Kim MN, Hong CK. Vitiligo following intense pulsed light treatment. J Dermatol. 2010;37(7):674-6.

24. Post NF, Rodrigues MA, Liong-A-Jin C, et al. Consensus on the safety and risks of laser and intense pulse light (IPL) treatments in vitiligo patients, an eDelphi study. J Am Acad Dermatol. 2023;89(3 Pt 1):593-595.

25. Boyd AS, Neldner KH. The isomorphic response of Koebner. Int J Dermatol. 1990;29(6):401-410.

26. Retamal C, Hartmann D, Valenzuela F. Vitiligo: A Review of Pathogenesis and Treatments, Including New Therapies on the Horizon. J Cutan Med Surg. 2025;29(3):NP21-NP33.

27. Liu LY, Strassner JP, Refat MA, Harris JE, King BA. Repigmentation in vitiligo using the Janus kinase inhibitor tofacitinib may require concomitant light exposure. J Am Acad Dermatol. 2017;77(4):675-682.

28. Njoo MD, Bos JD, Westerhof W. Efficacy, predictors of response, and long-term follow-up in patients with vitiligo treated with narrowband UVB phototherapy. J Am Acad Dermatol. 2007;56(2):274-8.

29. Passeron T, Ortonne JP. Use of the 308-nm excimer laser for psoriasis and vitiligo. Clin Dermatol. 2006;24(1):33-42.

30. Welsh O, Herz-Ruelas ME, Gómez M, Ocampo-Candiani J. Therapeutic evaluation of UVB-targeted phototherapy in vitiligo that affects less than 10% of the body surface area. Int J Dermatol. 2009;48(5):529-34.

31. Majid I, Imran S. Targeted ultraviolet B phototherapy in vitiligo: A comparison between once-weekly and twice-weekly treatment regimens. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2011;77(2):199-203.

32. Park KK, Liao W, Murase JE. A review of monochromatic excimer light in vitiligo. Br J Dermatol. 2012;167(3):468-78.

33. Lopes C, Trevisani VF, Melnik T. Efficacy and Safety of 308-nm Monochromatic Excimer Lamp Versus Other Phototherapy Devices for Vitiligo: A Systematic Review with Meta-Analysis. Am J Clin Dermatol. 2016;17(1):23-32.

34. Passeron T, Genedy R, Salah L, et al. Laser treatment of hyperpigmented lesions: position statement of the European Society of Laser in Dermatology. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2019;33(6):987-1005.

35. Adamic M, Troilius A, Adatto M, Drosner M, Dahmane R. Vascular lasers and IPLS: guidelines for care from the European Society for Laser Dermatology (ESLD). J Cosmet Laser Ther. 2007;9(2):113-24.

36. Qi F, Liu F, Gao L. Janus Kinase Inhibitors in the Treatment of Vitiligo: A Review. Front Immunol. 2021;12:790125.

37. Bouceiro Mendes AS, Silva de Castro CC. UVB phototherapy in the treatment of vitiligo: State of the art and clinical perspectives. Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2022;38(2):133-148.

38. Bergqvist C, Ezzedine K. Vitiligo: A focus on pathogenesis and its therapeutic implications. J Dermatol. 2021;48(3):252-270.

39. Riding RL, Harris JE. The Role of Memory CD8+ T Cells in Vitiligo. J Immunol. 2019;203(1):11-19.

40. Phan K, Ramachandran V, Sebaratnam DF. Janus kinase inhibitors for vitiligo: a systematic review and meta-analysis. Australas J Dermatol. 2019;60(4):e308-e311.

41. Chang ALS, Bitter PH Jr, Qu K, Lin M, Rapicavoli NA, Chang HY. Rejuvenation of Gene Expression Pattern of Aged Human Skin by Broadband Light Treatment: A Pilot Study. J Invest Dermatol. 2013;133(2):394-402. doi:10.1038/jid.2012.287